Деберц по московським правилам

В грі приймає участь два гравці. Використовується колода з 32 карт.

Хто здає в першій роздачі визначається жеребом. Часто це робиться наступним чином. Колода зрізається, при зрізанні будь-яка пачка має містити більше 4 карт. Після цього учасники по черзі беруть карти з верху колоди. Той, хто витягує туза – роздає в першій роздачі.
Той хто роздає (Р), тасує карти і дає зрізати опоненту (О). Кожному гравцю роздається по 6 карт – двічі по три. Роздача починається з О. Верхню карту з колоди, що залишилася перевертають і кладуть на стіл або на колоду зверху лицевою стороню вверх.
Торгівля проходить в два кола. Під час першого кола О може заказати гру в масть перевернутої карти, або, як кажуть, по першому козирю, сказавши «граю». Також він може спасувати, тоді точно такий же вибір представлюється для Р. Якщо він також спасує, то проходить друге коло торгівлі.
Перше слово знову має О. Але тепер він може самостійно обрати козирну масть і заказати по ній гру. При цьому зараз вже не можна призначити козирем масть, яка була мастю «першого козиря» і була відкинута при першому колі торгівлі. Наприклад, якщо першим козирем була бубна, а тепер учасник хоче грати з пікою в якості козирної масті, він каже «граю в піку». Якщо О знову не хоче грати в жодну з мастей, що залишилася він знову каже «пас». При цьому зіграти в одну з мастей, що залишилася тепер може Р. Якщо ж він теж не хоче цього робити, він також пасує. Після всіх пасів карти перздають і право роздачі переходить до іншого гравця.
Якщо хтось з гравців замовив гру, без різниці, по першому козирю чи в якусь іншу масть, кожному гравцю доздається ще три карти, всі три зразу, при цьому першим карти тримує О. Таким чином, у кожного гравця а руках буде по 9 карт. Після цього з колоди беруть її нижню карту і кладуть зверху, лицевою стороною вверх, та так, щоб була видна і карта, що визначала масть по першому козирю. Часто для цього просто перевертають всю колоду  і кладуть її на карту першого козирю, залишаючи частину останньої видимою.
Першим хід робить О.
При своєму першому ході гравець може об’явити одну чи декілька комбінацій, що в нього є. Комбінації можуть бути наступними:
•    чотри карти однієі масті підряд – називається «п’ятдесят»;
•    три карти однієї масті підряд – терц.

П’ятдесят еквівалентне 50 очкам, терц – 20.
Кобмбінацій з більшою довжиною в деберці не існує. Наприклад, якщо у гравця є 5 карт однієї масті підряд, то він все одно може об‘явити тільки п’ятдесят. Якщо у гравця є 6 карт однієї масті підряд, то він, авжеш, може замість п’ятдесяти об’явити два терца, але це не має сенсу, адже сумарна кількість очок двох терців менше 50. Не можна, при цьому, маючи карти від короля до вісімки, об’явити п’ятдесят від ороля до десятки, а також терц від десятки до вісімки, адже одна і та ж десятка приймає участь у двох комдінаціях, що заборонено правилами.
Проте, щоб отримати очки за комбінацію недостатньо її об’явити. Може трапитись ситуація, що опонент також матиме на руках свої комбінації. При цьому комбінації, скільки б їх не було, можуть пройти, тобто бути зарахованими, тільки у одного з гравців, і пріоритет має той учасник, у кого сама з старших, що є в обох, навіть якщо вона у ього одна, а опонент має дві чи три комбінації. Тому, якщо комбінації є у обох гравців, вони з’ясовують чия старша. Робиться це таким чином.
Гравець, який робить перший хід, повинен заявити про комбінації, які вього є. Якщо він не заявить про свої претензії на терц чи п’ятдесят, то вони не будуть йому зараховані. Більш того, якщо у його опонента також є одна чи декілька комбінації, і навіть молодші, ніж комбінації гравця, що робить перший хід, то вони все одно будуть йому щараховані, якщо, він об’явить їх при своєму ході. Яка комбінація старша, визначається наступним чином:
•    п’ятдесят (полтинник) страше терца;
•    з комбінацій однакової вартості старша та, яка починається з більш вищої карти, наприклад, полтинник від туза старший від полтинника від дами; при цьому не має значення, чиє у гравця, що має полтинник від дами, і п’ята послідовна карта до полтинника, тобто вісімка – навіть якшо у його опонента, який тримає полтинник від туза, і немає десятки цієї масті, всеодно проходить тузовий полтиннник;
•    з комбінацій однакової вартості, які починаються з рівних по номіналу карт, козирна старша;
•    з некозирних комбінацій однакової вартості, що починаються з рівних по номіналу карт, старга та, яку тримає О.
Припустимо О, роблячи перший хід, об’являє терц. Якщо Р не має комбінацій на руках, то він каже «проходить» і просить пред’явити терц. При цьому він спочатку повинен також зробити свій перший хід. Гравець, який об’явив терц, каже з карти якого номіналу і масті його терц починається – наприклад, «терц від пікового валета». Таким чином, його опонент під час гри має інформацію про всі карти, що входять в комбінації гравця, що їх об’явив.
Якщо ж і у Р є терц, він питає «вишка», після чого також робить хід. Р не має права питати вишку терца О тільки в тому випадку, якщо сам він тримає лише некозирний терц від дев’ятки, який молодше будь-якого іншого терца, при цьому він також каже «проходить» і просить об’явити терц. Якщо ж він спитає про вишку терца опонента, маючи при цьому непрохідний терц, чи взагалі не маючи на руках ні терца, ні полтинника, то в момент викриття такої обставини роздачу припиняють і аннулють, а порушника карають байтом на картах. 
О на питання про вишку свого терца повинен відпопісти,  з якої карти його терц понається, наприклад, сказавши «від дами», чи «від дами козирної», якщо воно так і є. Якшо терц Р молодше, він каже «пооходить» і просить об’явити терц, якщо його маст була невідома. Якщо ж він має має біль старший терц, то називає його повністю, наприклад, «терц від чірвового короля». Якщо у нього є ще один терц, наприклад, від хрестової десятки, то він об’являє їх обох. Свій другий терц Р спочатку не об’являв, так як він не знав, чи будуть зараховані його комбінації – в боротьбі за старшинство більш молодші комбінації участі не приймають. Точно так само, якщо у О є ще один терц, який молодше раніше об’явленого, то він декларує їх обох або тільки молодший, якщо старший вже відомий. 
Якщо ж у Р є полтиннник чи терц від козирного туза, який є апріорі старшим любого терца його опонента, то він питає вишку цього терца, а зразу об’являє свої комбінації. Якщо ж він задасть питанння про вишку, а потім задекларує комбінацію, яка завідомо страша об’явленої оппонентом, то його комбінації аннулюються, а опонента проходять – така кара за незаконне питання.
Точно так само проходить декларація комбінацій, якщо О каже «п’ятдесят», лише з тією різницею, що тепер, маючи на руках терц чи некозирний полтиннник від десятки, Р каже «проходить». Сразу можна об’явити свої комбінації тоді, коли є на руках козирнимй полтинник від туза, а в усіх інших випадках питається вишка.
Якщо у гравця на руках є декілька комбінацій, то спочатку він об’являє лише одну, саршу. Якщо вона проходить, то він об’являє і всі інші. Якщо ж, впевнившись, що об’явлена ним комібінація старша за комбінації опонента, він захоче об’явити комбінацію, яка старша за об’явлену спочатку, то таку комбінацію враховувати не будуть. Точно так само, якщо гравець взнав, що об’явлена ним комбінація не проходить, він вже не може відновити боротьбу, об’явивши більш старшу.
Крім терців і полтиннників в грі приймає участь ще одна комбінація – белла. Вона являє собою козирні даму і короля і оцінюється в 20 очок. Белла ніяк не впливає на декларацію терца чи полтинника., тобто, наприклад, можна об’явити терц чи полтиннник від козирного туза, а також беллу. Цю комбінацію гравець декларує, коли робить другий хід з її карти, тобто він може взяти взятку дамою чи королем, не сповіщаючи про наявність другої карти белли, але коли він буде грати цією другою картою, він повинен об’явити беллу, якщо хоче отримати за неї очки. Звісно ж він може цього не робити.
Перед першим своїм ходом любий гравець має право провести ще одну операцію. Якщо гра замовлена по першому козирю, а граючий має у себе на руках козирну сімку, він може замінити її на перевернуту карту, по якій визначають перший козир. При цьому він забирає цю карту собі, а козирну сімку кладе на її місце. Якщо у гравця при цьому на руках є терц від козирної дев’ятки, він може спитати чи проходить терц. Після отримання відповіді гравець вирішує, чи буде він здійснювати обмін чи ні. Але, якшо у гравця є більш старші терци чи полтинники, то їх вже не враховують, так як гравець гравець в першу чергу повинен об’являти саму страшу комбінацію з тих, що в нього є. Точно так само, за питання про терц від козирної дев’ятки при його відсутності гравця карають байтом на картах. Отже, О робить перший хід з будь-якої карти, що в нього є на руках. Р також кладе свою карту, при цьому, можливо, проходить зясування комбінацій. Карта, яка покладена другою, повинна співпадти з мастю ходу – класти в масть обов’язково. Якщо ж у гравця немає карти такої масті, він кладе козир – бити козирем обв’язково. Тільки якщо у нього немає ні карти в масть, ні козира, він може скинути любу карту із наявних у нього. Якщо хід здійснений з козира, опонент повинен покласти більш старший козир, якщо в нього такий є – козир перебивається в обов’язковому порядку.  
Взятку забирає гравець, який поклав старшу карту по масті ходу, або ж старший козир. Старшинство карт визначається їх номіналом, і номінал карт в козирній і не козирній карті відрізняються.

Номінал карт наступний:

В козирній масті

Валет – 20
Дев’ятка – 14
Туз – 11
Десятка – 10
Король – 4
Дама – 3
Вісімка і сімка – 0

В некозирній масті

Туз – 11
Десятка – 10
Король – 4
Дама – 3
Валет – 2
Дев’ятка, вісімка, сімка – 0

Гравець, який взяв взятку, робить наступний хід. Таким чином гравці продовжують до тих пір, доки не будуть розіграні всі дев’ять взяток. При цьому існує ще одна премія за останню взятку, яку називають «послід». Гравець, який взяв послід, отримує 10 очок.
По закінченні розіграшу проводиться підрахунок очок, а саме за комбінації, за послід і за очки у взятках.
Гравці рахують свої очки по черзі, при цьому спочатку рахують очки за комбінації, за послід, а також за козирні валет і дев’ятку – ці  очки називають «на слово». Далі гравець викладає свої карти на стіл по одній лицевою стороною вверх, одночасно він сумує їх вартість. Коли він доходить до козирних валета і дев’ятки, другий раз він їх не рахує, а каже «пропускаю».
Коли очки обох гравців підраховані, їх порівнюють.
Якщо гравець, який грає, набрав очок більше, ніж його опонент, то кожному з них записують ту кількість очок, яка ними набрана. В іншому випадку кажуть, що він попав в «байт». При цьому всі очки записує опонент гравця, що грає – як свої власні, так і супротивника.
Якщо гравець, що грає і його опонент набрали рівну кількість очок, то така ситуація називається «висячий байт» авбо «висячка». При цьому опонент гравця, що грає записує собі всі свої набрані очки, інший гравець собі нічого не записує – його очки «зависають» до закінчення слідуючої здачі. Очки, що зависли отримує той, хто набере більше очок в наступній роздачі.
Якщо ж і в наступній роздачі виник висячий байт, зазвичай очки граючого зависають знову, до закінчення уже третьої здачі, очки першого висячого байта залишаються висіти далі, і так далі. Інколи грають по іншому: в слідуючій роздачі розігрують очки, які зависли після першого висячого байта, в другій – другого.
Завжди роздає той, хто набрав більше очок в зіграній перед цим роздачі.
Перемагає гравець, який першим набере 501 очко.
Якщо при підрахунку з’ясовують, що обидва набрали не менше 501 очка, виграє той, хто взяв послід. Інколи грають і так, що в такій ситуації переможцем об’являють гравця, у якого набрано більше очок. Якщо ж очок порівно, знову розглядають послід.
При цьому гравці не забов’язані чкати закінчення партії, щоб заявити про набір потрібної кількості очок. Така заява, називається «закриття», може бути зроблене в любий момент гри на своєму ході, але тільки не під час розіграшу останньої взятки. В такому випадку негайно припиняють і підраховують очки претендента на закриття. Якщо у нього дійсно 501 чи більше очок, то він виграє, навіть якщо у опонента на той момент більше очок. Якщо ж його заява неправдива і він ще не набрав потрібної кількості очок, переможцем об’являють його опонента. Так як декларувати закриття під час останньої взятки не можна, гравець, який набере 501 чи більше в останій взятці, але при цьому отримає байт, очок не отримує, і гра продовжується в звичайному порядку.
Існує ще один вид байту, а саме «байт на картах». Цей байт є покаранням, яке застосовують до гравця, який порушив правила. При байті на картах, як і при звичайному байті, непорушивший правила гравець записує собі всі очки, в тому числі за декларовані комбінації і послід, які є у обох гравців на руках.
Байтом на картах називають запит про вишку комбінації, при відсутності власної конкурентноспроможної з нею, а також фальшренонс чи відмова від перебиття козирної карти при можливості це зробити.
Якщо гравець, який порушив правила і покараний байтом на уартах, має беллу і ще не встиг її об’явити, то після свого порушення він не забов’язаний це робити. В той же час опонент гравця, який порушив правила, маючи на руках не обявдлену беллу, має право її декларувати зразу після порушення.
Якщо грають декілька послідовних партій, то за кожну виграну партію переможець може отримувати одне умовне очко, а може, згідно попередньої домовленості, і різницю між 501 очками і очками, які були набрані опонентом. Якщо ж обидва гравці набрали не менше 501 очка, то переможець їх різницю не пише.